«Частина про загублене та знайдене» (2)
24, вівторок січень

«…знайшла я загублену драхму!» ( Від Луки 15:9)

Наступна притча Христа була про втрачену срібну монету: «Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!» (вірші 8-9). Зауважте, цей шматок срібла, який був неживим об’єктом, не знав, що був загублений, тому його це не хвилювало.

Зверніть увагу на дві речі: 1) Річ втратила та сама людина, яка мала про неї дбати. 2) Драхма загубилася, хоча була у хаті. Це опис тих, хто сидить у церкві щонеділі вранці, покладаючись на особисте перепрограмування, приналежність до церкви, сімейні зв’язки чи добрі справи для свого спасіння. Що зробила біблейська жінка? Засвітила лампу, підмела хату і шукала, поки не знайшла. Ось що робить заснована на Біблії, зосереджена на Христі проповідь. Усе, що заважає людям прийти до Христа, слід вимести. Запалімо лампу Божого Слова. Давайте проповідувати єдине послання, яке може врятувати людей від їхніх гріхів: «…Євангеліє… сила Божа на спасіння кожному, хто вірує …» (До римлян 1:16).

Цій жінці, ймовірно, належало лагодити одяг, доглядати худобу та черпати воду. Але все це відійшло на другий план. Сьогодні церкві потрібна добра лампа для освітлення, мітла для підмітання начисто та рішучість не зупинятися допоки не будуть знайдені та врятовані всі, хто заблукав у Божому домі.