Проявляйте милосердя
9, середа вересень
«Що могла, те зробила вона» (Марка 14:8)
«Підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому! А дехто обурювались між собою й казали: «Нащо таке марнотратство на миро?»... І нарікали на неї… Ісус же сказав: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені… Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона» (Марка 14:3-6, 8-9).
Зверніть увагу на дві речі, які Ісус сказав про цю жінку. 1) «Що могла, те зробила вона» (Марка 14:8). Це докір гордості в кожному з нас, яка вважає, що якщо ми не можемо зробити щось велике, що буде помічено та відзначено іншими, то ми не зробимо нічого взагалі. Матері Терезі приписують такі слова: «Ми не можемо всі робити великі речі, але ми всі можемо робити маленькі речі з великою любов’ю».
2) «На пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона» (Марка 14:9). Дві тисячі років потому ми все ще говоримо про її жертовну дію. Що це було? Доброта! І для цього не потрібно бути освіченим, витонченим чи багатим. Білл Борден відмовився від сімейного статку й присвятив себе служінню студентам Єльського університету, сиротам, вдовам та алкоголікам на вулицях. Перед смертю він написав: «Жодних застережень, жодних відступів, жодного жалю». Жодних застережень: не приховуй нічого. Жодних відступів: ніколи не повертайся назад. Жодного жалю: служи Богу та іншим – і твоя нагорода на небі гарантована. «Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав. Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тимофія 4:6-8).
