Хліб наш щоденний
19, неділя жовтень
«Ісус же сказав їм: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він» (Івана 6:35)
Після Другої світової війни Європа була спустошена і наповнена голодними, безпритульними дітьми, які залишилися сиротами в результаті боїв. Їх помістили у великі табори, де їм давали їжу і піклувалися про них. Проте вони погано спали вночі, були знервовані, налякані та непосидючі. Вихователі були спантеличені, аж поки психолог не навчив їх щовечора пропонувати кожній дитині шматочок хліба, але не для того, щоб його з'їсти, а для того, щоб потримати в ліжку. Результат був приголомшливим. Діти спали всю ніч, бо розуміли, що не будуть голодні наступного дня. Тримаючи в руках хліб, вони відчували себе захищеними (вони були в безпеці), важливими (хтось піклувався про них) і щасливими (завтра буде більше хліба).
Ці три речі були потрібні тим дітям – вони потрібні сьогодні і вам. І ці три речі можна знайти у стосунках з Ісусом. Коли Він сказав: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він», – то Він мав на увазі: «Я для душі вашої те ж саме, що їжа для тіла».
Споживання хліба – це те, що об’єднує більшість із нас. Він не належить лише певному регіону чи нації. Він доступний у всіх формах і розмірах. У Великобританії це можуть бути булочки, у Південній Америці – тортильї, у Нью-Йорку – рогалики, а в Ефіопії – інджера. Простими словами Ісус нагадує нам, що Він є нашою їжею, скрізь і завжди. Тому не забувайте читати Біблію щодня, це ваш хліб щоденний.
Будьте на зв'язку! Підпишіться на нашу сторінку в Instagram, щоб щодня отримувати натхнення та світло. Перейти
