Виховання дітей самотужки
29, неділя березень
«Буває увечорі плач, а радість на ранок» (Псалом 29:6)
Експерт з питань шлюбу розповідав, що одна мати-одиначка надіслала йому історію, яка допомогла краще пояснити відчуття самотності та стресу, з якими стикаються ті, хто виховує дітей самотужки. Жінка розповіла, що одного дощового дня виглянула у вікно і побачила матір-малинівку з виводком пташенят, які сиділи у гнізді. Коли полив дощ, мама-птах вкрила своїх галасливих пташенят під розпростертими крилами. Потім почав падати град. Замість того, щоб безпечно сховатися в гнізді, мати підняла голову вгору і прийняла на себе удари, щоб захистити своїх пташенят. Всі пташенята благополучно пережили бурю. Яка наочна ілюстрація небезпек, пов’язаних з самостійним вихованням дітей!
Відповідальність за виховання дітей самотужки є невблаганною, вимагаючи від мами чи тата заробляти на життя, готувати їжу, прибирати, контролювати виконання домашніх завдань, піклуватися про хворих дітей і так далі. Окрім цих повсякденних обов’язків, вони повинні вирішити, як задовольнити свої особисті та духовні потреби. В контексті, це може бути одним з найважчих завдань на землі.
Батьки-одинаки, чи то матері, чи то батьки, потребують нашої постійної підтримки та молитви. Якщо ви самотужки приймає на себе удари заради своїх дітей, будьте певні, що настануть кращі дні. Буря, в якій ви перебуваєте, не триватиме вічно. Незабаром з’явиться прекрасна веселка. Коли праця буде завершена, на батьків, які виведуть виводок здорових пташенят, на батьків, які не полетять геть, чекають солодкі блага. Боже Слово обіцяє: «Буває увечорі плач, а радість на ранок».
