Біблія за один рік
Скільки ви планували прочитати Біблію за рік? Почніть з нами вже сьогодні! Щодня на вас чекають нові розділи зі Старого та Нового Завіту, які ви зможете відкрити лише з одним натисканням.
18-04-2025
Бытие 22:1-18
Бог випробовує Авраама
22 Після цього Бог випробував Авраама. От Він і каже: «Аврааме!» Той озвався: «Я тут». 2 Бог мовив: «Візьми свого єдиного сина, якого ти любиш, Ісаака, і йди з ним до землі Морії. Там принесеш його в жертву спаленням на горі, яку Я назву тобі».
3 Рано вранці Авраам устав, осідлав свого віслюка, взяв з собою двох своїх слуг і сина Ісаака. Авраам наколов дров для спалення і рушив до того місця, куди Бог звелів. 4 На третій день Авраам підвів очі й побачив звіддалік те місце, куди вони йшли. 5 Він сказав своїм слугам: «Лишайтеся тут із віслюком, а ми з хлопцем підемо он туди. Ми там поклонимося Господу й вернемося до вас». 6 Авраам узяв дрова для жертвопринесення й поклав їх на плечі синові. Іще він узяв із собою вогонь, ніж, і вони вдвох пішли.
7 І звернувся тоді Ісаак до батька: «Тату!» Авраам озвався: «Чого тобі, синку?» Ісаак запитав: «Вогонь і дрова ми маємо, а де ж ягня, що принесемо в жертву спаленням?» 8 Авраам відповів: «Бог сам подбає про ягня для жертви». І вони вдвох пішли далі.
Порятунок Ісаака
9 І прийшли вони на місце, яке вказав йому Бог. Авраам спорудив там вівтар і розклав дрова. Потім він зв’язав свого сина Ісаака й поклав його на вівтар поверх дров. 10 Тоді Авраам простягнув руку й вийняв ножа, щоб убити свого сина. 11 Але тут Ангел Господній погукав його з небес: «Аврааме! Аврааме!» Авраам озвався: «Я тут». 12 Ангел йому й каже: «Зупинися! Не здіймай руки на хлопчика. Не роби йому нічого, бо Я бачу тепер, що ти шануєш Бога, що заради Мене ладен пожертвувати єдиним сином своїм».
13 Авраам підвів очі й побачив барана, що заплутався рогами в кущах. Він пішов, узяв його, забив і приніс у жертву замість свого сина. 14 І назвав Авраам це місце Ягве-Їре. І досі люди кажуть: «На горі Господь явився».
15 Тоді покликав Ангел Господній Авраама вдруге. 16-17 Він сказав: «Я обіцяю тобі, каже Господь, за те, що ти таке зробив і ладен був пожертвувати єдиним своїм сином, Я воістину благословлю тебе й дам тобі стільки нащадків, як тих зірок у небі, як того піску на березі моря. Вони позаймають міста ворогів своїх. 18 Всі народи землі благословлять тебе іменем нащадків твоїх за те, що ти прислухався до голосу Мого».
Исаия 53
53 Хто повірив у наше послання? Кому відкрилася рука Господня? Хто істинно сприйняв Господнє покарання?2 Він виріс перед Всевишнім, мов кволий паросток, як корінь у сухій землі.Не було в Ньому ні краси, ні величі, які б звертали на себе увагу.Не було в Ньому принади, яка б привернула нас до Нього.3 Люди зневажали й уникали Його, як такого, хто постійно хворів.Достоту Він знав, що таке страждання, на Кого люди відмовляються дивитись, Його зневажали.
4 Звичайно, Він узяв на Себе наші страждання й терпів наші болі,але ми гадали, що саме його покарав Бог, побив і змусив страждати.5 Але Його рани були за наші переступи, Його було вражено за наші лихі вчинки.Покарання, що зцілювало нас, упало на Нього, і завдяки Його ранам ми зцілилися.6 Усі ми розбрелися, як вівці, хто куди; кожен пішов своїм шляхом.Господь змусив Його страждати від покарання, яке заслужили ми всі.
7 З ним жорстоко повелися, та Він був покірливий, Він не розтулив уста,мов ягня, якого повели на бійню, мов овечка, яку стрижуть.8 Його схопили, присудили до смерті беззаконно, і ніхто не замислювався над Його долею.Його розлучили з цим живим світом, покарали за провини Мого народу.9 Його поховали в могилі злочинців, у ямі з багатіями, хоч Він не зробив нічого поганого і не сказав неправди.
10 Але Господь схвалив гноблення Свого стражденного.Коли принесе Він Свою душу як втішну жертву, то побачить Він нащадків, довго проживе, через Нього здійсниться воля Господня.11 Після нестерпних страждань Він побачить світло і матиме велику втіху з того, що пізнав.Так говорить Господь: «Цей праведник, Мій слуга, зробить багатьох людей праведними, бо візьме на Себе покарання за їхні гріхи.12 Тому зроблю Його рівним серед найбільших, і Він матиме Свою частку в здобичі сильних.Бо Він віддав Себе на смерть, дав вважати Себе таким же,як злочинці вистраждав кару за гріхи багатьох, викупив їхні переступи».
От Луки 23:26-49
Розп’яття
26 Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього. 27 Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.
28 Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми. 29 Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”. 30 Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!” 31 Бо якщо таке траплятиметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим?»
32 Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців. 33 Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
34 Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.
35 Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!» 36-37 Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»
38 На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ». 39 І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»
40 Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок. 41 Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого». 42 І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».
43 Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».
Смерть Ісуса
44 Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години. 45 І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в храмі розірвалася навпіл.
46 Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.
47 Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік». 48 Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додому.
49 Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.
Псалтирь 22
2 Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув? Ти надто вже далеко, щоб мене спасти і щоб почуть слова мого благання!3 Мій Боже, день-у-день гукаю, та не відповідаєш Ти. Не замовкаю ні на мить вночі.
4 Боже, Ти—святий, Ти справжній цар Ізраїлю, Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!5 На Тебе покладались Наші предки, і Ти їм порятунок дав!6 Волання їх були про допомогу до Тебе, й Ти їх врятував. Вони довірились Тобі і не зганьбились.
7 А я—черв’як, ніщо, не чоловік! Мене ганьбить народ і зневажає.8 При зустрічі усі глузують з мене, показують язик, хитають головою.9 Вони глузують: «Хай у Господа попросить допомоги.Нехай Бог його врятує, визволить його, адже Він так опікується ним!»
10 Ти той, Хто вивів з черева мене, той, Хто втішав мене при материнських грудях.11 Ти Бог мій від народження мого, до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.
12 І через те не полишай мене у мить, коли турботи близько. Хто ж може ще мені допомогти!13 У наступ рвуться дужі вороги, з усіх боків мене вже оточили.14 Змикають вже щелепи, вони, неначе леви розривають свою здобич.
15 Відвагу і надію втратив я, немовби стік водою, як розійшлись кістки. І розтопилось серце, наче віск в мені.16 І сила, витекла, неначе та вода із глечика розбитого на землю.До піднебіння мій язик прилип, підвів мене Ти до порога смерті.17 Мов зграя псів скажених, оточили мене погани. Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.18 Я можу всі свої кістки порахувати. Вони в’їдаються очима в мене.19 Вони мій одяг ділять між собою, моє вбрання за жеребом розподіляють.
20 Не віддаляйся, Господи, від мене. Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.21 І від меча врятуй Ти мою душу, дорогоцінне вбережи моє життя!22 І порятуй мене від пащі лева. Від буйволиних рогів захисти.
23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам і моїм сестрам розповім про тебе, про ті чудеса, що Ти зробив. Перед народом всім співатиму про Тебе.24 Восславте Бога, Боголюби! Нащадки Якова, звеличуйте Його! Його шануйте, всі нащадки Ізраїля!25 Адже Господь опікується й досі народом бідним у часи страждань!Він не ховається, коли Його покличуть. Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.
26 Я прославлятиму Тебе серед людей за всі діла Твої великі.Перед лицем прибічників Твоїх, я принесу обіцяні офіри.27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться! Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди, і ваше серце буде щасливе на віки!28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте про Господа й до Нього поверніться!Нехай усі народи на землі в пошані схиляться перед Тобою!29 Чому? Бо Господу належить царство, правитель над всіма народами—Господь!30 Трапезуватимуть усі здорові, схилятимуться перед Ним!І на порозі смерті й мертві: всі схилятимуться перед Ним!31 Нащадки їх служитимуть Йому. Прийдешнім поколінням говоритимуть вони про славу нашого Володаря.32 А ті, коли прийдуть, ще ненародженим розповідати будуть про те добро, яке зробив Господь.
