«Сонячна сторона вулиці»
29, п’ятниця березень
«На дорозі Своїй оживи Ти мене» (Псалом 118:37)
Джейн Джонсон Страк вирушила холодного зимового вечора, щоб доставити вечерю родині загиблої подруги. Стоячи в заторах та маневруючи і без того перевантаженим трафіком, вона жаліла себе. І яка ж вона стала роздратована, коли прибула за адресою й не знайшла нікого вдома. Джейн взяла свій мобільний телефон, щоб повідомити їм про те, що прибула на місце. Вона була приголомшена, коли увімкнувся автовідповідач і знайомий голос почав співати: «Візьміть пальто, візьміть капелюх, залиште свої турботи на порозі; життя може бути таким солодким на сонячному боці вулиці». Це був голос її подруги Енні, яка померла після тривалої боротьби з раком молочної залози, залишивши трьох дітей та чоловіка у глибокій скорботі. Страк пише: «Люди, яких зворушила неперевершена особистість, наполегливість і свідчення Енні в умовах виснажливих і тяжких обставин, не очікували почути її голос в трубці. Її незламний дух мене вразив. Вона відкрито говорила про свій діагноз, але ніколи не вагалася віддати Богу славу за благодать і мир, які вона відчула. Вона знала, що її життя з Ісусом, що б не сталося. Це прогулянка сонячною стороною вулиці».
Псалмоспівець молився: «На дорозі Своїй оживи Ти мене». Страк продовжує: «Коли я слухала голос Енні по телефону, я зрозуміла, що навіть у смерті Бог використав її життя, щоб кинути мені виклик. Я їхала додому, розмірковуючи про те, як Він освітлює найтемнішу подорож, в той час коли скарги заважають мені насолодитися приємністю життя. Потім просила вибачення за моє егоїстичне ставлення. Це було потужним нагадуванням про те, що одного дня життя завершиться на сонячному боці вулиці, на небесах, де немає темряви, хвороб чи смерті».