Молитва (2)
31, субота січень
«Треба молитися завжди, і не занепадати духом» (Луки 18:1)
Одного разу аспірант Прінстонського університету зайшов до кабінету Альберта Ейнштейна і запитав: «Що залишилося у світі для оригінальних дисертаційних досліджень?» Геніальний вчений відповів: «Дізнайтеся про молитву». Ейнштейн був не єдиним, хто цікавився молитвою. Ісус говорив про неї. І одна з причина була в тому, що учні просили Його про це. Можливо, вони не хотіли писати про неї дисертації, але вони хотіли знати, як молитися.
Це єдиний випадок у Біблії, коли одна Людина чітко навчає іншу, як молитися, і все через прохання учнів. «І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів» (Луки 11:1). Учні спостерігали за Ісусом, коли Він молився. Очевидно, те, як Він молився, настільки відрізнялося від того, як молилися вони, що учні сказали: «Навчи нас так молитися, як молишся Ти». Перед тим, як Ісус надприродним чином нагодував натовп, або вибрав дванадцятьох учнів, або заспокоїв бурю на Галілейському морі, Він знаходив час для молитви. І результати Його молитов були настільки дивовижними, що учні просили: «Господи, навчи нас молитися».
Молитва – це не про те, щоб сказати Богові, що вам потрібно; це про те, щоб стати ближчими до Бога. Один пастор пише: «Це так, ніби Бог каже: «Не принось Мені свій список покупок. Я вже знаю, що у ньому. З цим розберемося пізніше. Принеси Мені своє серце. Принеси Мені свою любов. Принеси Мені свою абсолютну увагу»». Молитва – це не про те, щоб отримати щось від Господа, а про те, щоб провести час з Господом.
