Чи вірите ви в це?
22, середа квітень
«Хто вірує в мене... повіки не вмре» (Івана 11:25-26)
Письменник Чак Свіндол розповідає про пару, чиє подружнє життя було п’ятдесятирічною боротьбою. Чоловік помер, і дружині довелося вибирати надгробний камінь. Вона зв’язалася з каменярем і сказала йому: «Я не хочу нічого особливого і не хочу витрачати багато грошей. Просто вигравіруйте слова «МОЄМУ ЧОЛОВІКУ» у відповідному місці на камені». Згодом, коли жінка прийшла на могилу до чоловіка, то, на свій жах, прочитала такі слова: «МОЄМУ ЧОЛОВІКУ... У ВІДПОВІДНОМУ МІСЦІ».
Свіндол пише: «Ця гумористична історія допомагає приховати біль і розгубленість, пов’язані зі смертю. Але, в кінці кінців сміх припиняється, бо смерть все одно настає. Гумор, хоч і покращує нам настрій, але не в силах зупинити жорстокої сутності життя. Пам’ятаєте наклейку, яку клеїли на бампері: «Не сприймайте життя занадто серйозно, ви все одно не вийдете з нього живими»?
Правда полягає у тому, що ми повинні сприймати життя і смерть серйозно, тому що ми дійсно виходимо з них живими. Ми всі стикнемося з життям після смерті, тому що всі маємо вічні душі. Ми будемо жити вічно. Питання в тому, де? А «де» залежить від того, як ми відповімо на слова Ісуса: «Хто вірує в мене... повіки не вмре». Чи вірите ви в це? Тільки Ісус має владу над життям і смертю. І наша впевненість у тому, що ми проведемо вічність з Ним на небі, залежить від нашої відповіді… Тоді, коли ми скажемо «так», попросивши Ісуса пробачити наші гріхи і зобов’язавшись слідувати за Ним як за Господом, – тоді і тільки тоді ми отримаємо Його силу для життя… Тільки тоді ми зможемо спокійно і з радісним очікуванням зустріти кінець життя».
