Не давайте місця гордості
9, п’ятниця січень
«Наша сила, і здібність, і достатність – від Бога» (2 Коринтян 3:5)
Перед боєм з Джо Фрейзером у 1971 році Мухаммед Алі сказав: «Немає жодної людини на світі, яка могла б мене побити. Я занадто розумний. Я занадто гарний. (Він показав камерам свій профіль, як бюст на п'єдесталі.) Я найкращий! Я король!» Вгадайте, що сталося на тому поєдинку? На превеликий подив усіх, особливо його самого, Алі програв Фрейзеру. Коли впевненість у власних здібностях і ресурсах переростає в гордість, а потім у зарозумілість, ви прямуєте до неприємностей. У Біблії сказано: «Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність» (Приповісті 16:18). Як же не втратити баланс? Пам’ятаючи, що кожен дар, здібність, талант і ресурс, який ви маєте, походить від Бога. Впевненість – запорука успіху. Немає нічого поганого в тому, щоб визнавати дари, які Бог вам дав. Але різниця між впевненістю в собі і впевненістю в Христі полягає в тому, кому приписується заслуга. Хороший спосіб тримати цю думку на першому плані у своєму житті – практикувати мистецтво подяки щодня. Важко бути надто самовпевненими, коли ви знаєте, що ви ніщо без Божої благодаті, яка є незаслуженою, незаробленою Його прихильністю до вас. Біблія говорить: «Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать! Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив» (1 Петра 5:5-6).
