Давайте поважати наші відмінності
5, вівторок травень
«Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного» (Римлян 14:19)
Апостол Павло не поступався своїми принципами ні на йоту, коли йшлося про дотримання основних істин Святого Письма. Але коли йшлося про традиції, особисті думки та особисті уподобання, він казав: «Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання» (Римлян 14:5). За законом Мойсея обрізання вважалося рівнозначним укладенню завіту між людиною і Богом. Тому, коли віруючі з поган приєдналися до новозавітної церкви, то єврейські віруючі наполягали на тому, що вони теж повинні бути обрізані.
Подивіться на цю проблему, не як немовлята у вірі, а як дорослі! Чи були ці єврейські віруючі щирими? Безумовно. Але вони були щиро введені в оману. Коли це питання загострилося настільки, що загрожувало розколом церкви, апостоли зібралися в Єрусалимі, помолилися про це і висловили таку думку: «Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного» (Дії 15:28). Кожного разу, коли традиція або особисті уподобання стають рівнозначними авторитету Божого Слова, ми заходимо занадто далеко. Питання: чи бували ви роздратовані кимось, хто не погоджувався з вами в якомусь не дуже важливому питанні доктрини? Чи критикували ви когось, чия думка відрізнялася від вашої? Можливо, наполягаючи на своєму списку того, що можна і не можна робити, ви забули про найважливіший пункт у Божому списку – проявити любов.
Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Наші серця можуть бути в єдності навіть тоді, коли наші погляди не збігаються. Ми можемо йти разом, навіть якщо не дивимося на все однаково. Теологи часто говорять: «У важливих речах – єдність. У всіх інших речах – милосердя!»
